У день народження Кобзаря біля пам’ятника генієві зібралися небайдужі сельчани, щоб вшанувати Пророка. Представники сільської ради та учні школи поклали квіти до пам’ятника. І зазвучало Шевченкове слово, залунали пісні. Учні читали напам’ять «Садок вишневий коло хати» (Мосійчук Юлія, 5 клас), «Тополю»(Грибенко Карина, 4-А клас), «Кавказ» (Адамчуки Антон та Ілля, 8-Б клас), «Гайдамаків» (Рожко Віра, 9 клас), «Заповіт» (Никодімова Алла, 9 клас).
Український народ… Українська земля… Українська мова… Звичайні слова, і зараз ми часто їх чуємо, говоримо, пишемо. Так, ми любимо свою рідну Батьківщину, проте ці слова для Кобзаря були важливішими за життя. Про долю поета, який нічого не шкодував заради України, віддав усе, що мав, усе своє багатство народу, хоч сам був нещасним і знедоленим, розповідає виставка літературно-просвітницьких газет «Шевченкові дороги» та «Мова моя українська».
Яскравим підсумком шевченківського тижня стало літературно-мистецьке дійство «Шевченко на всі віки», організоване вчителем словесності Дворак Г.Й. участь у ньому взяли учні 4-х, 5, 7, 8-Б, 10, 11 класів. На сцені ожили епізоди з Тарасового дитинства, юнацького життя і останніх років у холодному Петербурзі, а поруч з цим кохання і каяття жінок, яким не судилося поєднати долю з генієм. Звучало пророче слово того, «хто бачить те, чого не бачать інші», того, хто досі пророкує і дає віру в те, що будемо ще жити «в славній Україні на заздрість нашим ворогам». На святі звучали веснівки та Шевченкові пісні.
Спи спокійно, поет!
Образ огненний твій
Не зітерти ні бурі, ні часу.
У єдиній сім’ї —
Славній, вольній, новій
Ми тебе не забудем, Тарасе!
В.П.Островець, заступник з ВР
- Переглядів: 15 124